Великомученик Юрій був сином багатих і побожних батьків, які виховали його в християнській вірі. Народився він у місті Бейруті (у давнину – Белит), коло підніжжя Ліванських гір. Вступивши на військову службу, великомученик Юрій вирізнявся серед інших воїнів своїм розумом, хоробрістю, фізичною силою, військовою поставою та красою. Досягнувши згодом звання тисяцького, Св. Юрій зробився улюбленцем імператора Діоклетіана, який був талановитим правителем, але фанатичним прихильником римських богів. Поставивши собі за мету відродити в Римській імперії язичництво, що відмирало тоді, він увійшов в історію, як один із найжорстокіших гонителів християн.

Почувши одного разу на суді нелюдський вирок про винищування християн, Св. Юрій запалився жалем до них. Знаючи, що його також очікують страждання, Юрій роздав своє майно убогим, відпустив на волю своїх рабів, прийшов до Діоклетіана і, оголосивши себе християнином, викрив його в жорстокості та несправедливості. Промова Св. Юрія була повна сильних і переконливих заперечень проти імператорського наказу переслідувати християн.

Після безрезультатних умовлянь зректися Христа імператор наказав піддати святого різним тортурам. Св. Юрій був вкинений до в’язниці, де його поклали спиною на землю, ноги закували в кайдани, а на груди поклали важкий камінь. Але Св. Юрій мужньо терпів страждання і прославляв Господа. Тоді мучителі Юрія почали витончено-жорстоко катувати його. Проте, мученик усе терпеливо зносив. Зрештою імператор наказав відрубати мечем голову святому. Так С. Юрій відійшов до Христа в Нікомидії в 303 році.

Великомученика Юрія за мужність і за духовну перемогу над мучителями, які не змогли змусити його відмовитися від християнства, а також за чудодійну допомогу людям у небезпеці називають ще Переможцем.

На іконах Св. Юрій зображується сидячи на білому коні, вражаючи списом змія. Це зображення ґрунтується на переказі й належить до посмертних чудес святого великомученика Юрія. Розповідають, що недалеко від місця, де народився Св. Юрій, в озері жив змій, що часто пожирав людей тої місцевості. Містяни для вгамування люті змія почали регулярно за жеребом віддавати йому на поживу юнака або дівчину. Одного разу жереб випав на дочку правителя . Її відвели до берега озера і прив’язали, де вона в жаху почала очікувати появи змія. Коли ж звір став наближатися до неї, раптом з’явився на білому коні світлий юнак, що списом вразив змія та врятував дівчину. Цим юнаком був Св. Юрій. Таким чудесним явленням він припинив знищення юнаків і дівчат у межах Бейрута і навернув до Христа мешканців тої країни, які до цього були язичниками.

Західний вісник ⁰